Дослідження

Ознайомитися із переліком вимог щодо коефіцієнтів ЗНО при вступі (за напрямками - українська мова, математика, іноземна мова або фізика та конкурс атестатів) в ІТ ВНЗ України можна за посиланням

Конкурсний бал абітурієнта - це сума балів вступника за бали кожного сертифіката ЗНО, середній бал атестата та бал за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), які помножені на вагові коефіцієнти, сума яких дорівнює одиниці. До конкурсного балу додатково додаються бали за особливі успіхи та/або за успішне закінчення підготовчих курсів вищого навчального закладу для вступу до цього ВНЗ на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності;

Вагові коефіцієнти визначаються рішенням ВНЗ і можуть відрізнятися навіть в межах одного факультету. Фактично такі коефіцієнти є показниками того, який з компонентів загального конкурсного балу є найважливішим при вступі до конкретного ВНЗ.

До прикладу, для вступу на спеціальність "Комп’ютерна інженерія" 200 балів за сертифікат із мови мають менше значення, ніж 200 балів із математики, тому під час підрахунку конкурсного бала (тобто суми всіх результатів) бали з мови помножать на коефіцієнт 0,3 (якщо за рішенням ВНЗ мова має становити не більше 30% всього результату), а бали з математики – на 0,5.  

Дослідження ефективності ІТ освіти в Україні, що було реалізовано Асоціацією "Інформаційні Технології України"  в 2013 р. з підтримки провідних ІТ компаній. 

Дослідження базується на результатах обробки первинних статистичних даних ринку праці в ІТ-галузі. У ході дослідження було опрацьовано близько 10 тис. записів реальних учасників ринку праці у сфері ІТ з понад 20 міст України, що становить чверть від загальної кількості осіб, зайнятих в українській ІТ-індустрії.

Найбільший внесок у підготовку дипломованих ІТ-фахівців для галузі розробки ПЗ вносять 12 ВНЗ, перші 5 з яких наступні (дані по випускникам ІТ-спеціальностей з 2000 р, зайнятих у галузі):

1.Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 4600 чол., 17% від загального числа зайнятих в ІТ-галузі, які отримали ІТ-освіту;

2.Харьковскій національний університет радіоелектроніки - 1700 чол, 6,3% .;

3.Національний університет "Львівська політехніка" - 1600 чол. 6,2%;

4.Днепропетровскій національний університет ім. О. Гончара - 1000 чел.3,9%;

5.Національний авіаційний університет - 950 чол., 3,6%.

Примітно, що на частку 12 з більше ніж 200 ВНЗ, що готують ІТ-фахівців, припадає більше половини випускників, які знайшли себе в ІТ галузі.

Що стосується, власне, ефективності працевлаштування ІТ-випускників в ІТ-галузі, що оцінюється за співвідношенням кількості зайнятих випускників ВНЗі загального обсягу випуску за той же час, освітні установи розподілені наступним чином:

1.Національний університет "Києво-Могилянська академія", 76% від загальної кількості випускників ІТ-спеціальностей, зайнятих в ІТ індустрії;

2.НТУУ "КПІ", 44,06%;

3.Львівський національний університет ім. І.Франка, 43,06%;

4.Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 42,16%;

5.Днепропетровскій національний університет ім. О. Гончара, 41,47%.

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням

По результатам анализа данных ИС «Конкурс» и данных, опубликованных ВУЗами, который провела Ассоциация «ИТ Украины», в этом году количество ИТ-первокурсников, которые будут проходить подготовку в таких областях знаний как «Системные науки и кибернетика», «Информатика и вычислительная техника», «Автоматика и управление» составило 11,5 тыс человек. В прошлом году на первый курс по этим направлениям поступило почти на тысячу абитуриентов больше. Основными причинами такой ситуации стали боевые действия на востоке страны и оккупация Крыма, которые привели к фактической потере учебного потенциала расположенных в этих регионах ВУЗов. Из первокурсников-2014 в сфере ИТ около 2200 будут учиться на контрактной форме, по сравнению с прошлым годом эта цифра осталась практически неизменной.

Если  же кроме «чистых инженеров» учесть студентов, которые обучаются по направлениям, связанным с защитой информации и экономической кибернетикой, то к ИТ первокурсникам можно добавить еще 2100 студентов, поступивших на эти направления, однако и их на 200 человек меньше чем в 2013.

Еще около 3000 выпускников школ начнут обучение по специальностям «Прикладная математика» и «Разработка программного обеспечения» в колледжах, училищах и других аналогичных учебных заведениях, однако в большинстве случаев для их трудоустройства по профилю ИТ требуется существенная доподготовка

По мнению директора Ассоциации ИТ Украины Виктора Валеева, данная ситуация угрожает не только развитию ИТ отрасли, но и экономики страны в целом, поскольку без наличия достаточного числа ИТ специалистов украинская экономика не сможет пользоваться новыми технологиями и успешно конкурировать в мире. Кроме того, ситуация в стране увеличивает темпы эмиграции хай-тек специалистов, поэтому образовательная система должна увеличивать выпуск ИТ специалистов ежегодно – считает эксперт.

Напомним, что в 2013 объем госкзаказа на ИТ специальности был увеличен, однако правительство столкнулось с тем, что многие ВУЗы просто не были готовы существенно наращивать выпуск специалистов из-за недостатка преподавателей – практиков в ИТ сфере.

Автори: 

Глибовець Микола Миколайович 

.ф-м.н., проф., декан факультету інформатики НаУКМА

Франчук Олег Васильович 

к.тех.н., доцент, завідувач кафедри мережевих технологій,

факультету інформатики НаУКМА 

На мою думку, з чотирьох оцінок (три – з конкурсних предметів ЗНО і одна – бал атестата) формувати підсумковий результат звичайним додаванням цих оцінок просто не коректно.Чому? 

На мою думку, з чотирьох оцінок (три – з конкурсних предметів ЗНО і одна – бал атестата) формувати підсумковий результат звичайним додаванням цих оцінок просто не коректно.Чому? 

Та, хоча б, тому, що внесок кожної з них в підсумковий результат у кожному конкретному випадку не однаковий, а підсумковий результат – це відповідь (у чисельному вигляді) на запитання "На скільки успішно даний абітурієнт зможе виконати навчальний план конкретної бакалаврської програми абсолютно конкретного ВНЗ ?".За прикладами далеко ходити не треба.Візьмемо будь-яку інженерно-технічну або ІТ-спеціальність.Чому абітурієнт, що набрав 190 балів з української мови і 170 – з математики (у сумі 360), отримує результат вищий, ніж абітурієнт, що набрав 150 і 200 відповідно (у сумі 350) ?Я думаю, що другий – набагато перспективніше для даної спеціальності ніж перший, проте формально – він гірший.А, не дай бог, якщо у першого ще й атестат виявився краще, десь, балів на 10 ?А атестат виявився кращим, тому що в школі вимагали менше або явно завищували оцінки, на відміну від шкіл, де дійсно високі вимоги до рівня знань учнів.Що тоді ?А тоді гасло ЗНО "Всім рівні умови!" перетворюється на звичайну «зрівняйлівку», бо люди з діаметрально протилежними рівнями знань і потенційною спроможністю опанування обраної спеціальності в підсумку можуть набрати приблизно однаковий рейтинговий бал. Саме в цьому і проявляється некоректність. 

ВНЗ: Вінницький національний технічний університет

Автори: Анатолій Михайлович Пєтух, Олександр Миколайович Рейда, Вікторія Володимирівна Войтко

Журнал: "Інформаційні технології та комп'ютерна інженерія"-  Том 1, № 29,2014р. 

Скачати

Про поточний стан та перспективи зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) для майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей, які формують кадрову базу для українських ІТ компаній ми спілкуємося іздоктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри "Комп’ютерна математика и математичне моделювання"  НТУ "ХПІ"

 

- Як ви оцінюєте саму процедуру ЗНО (в частині виявлення рівня майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей)?

- ЗНО в існуючому вигляді не призначене  для виявлення фахового рівня майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей. ЗНО є механізмом відбору студентів для вступу у ВНЗ. Воно вирішує задачу вступу  абітурієнтів на обмежену кількість існуючих бюджетних місць.

ЗНО – це не тільки тести та перевірка правильності відповідей, а й певна система інтерпретації отриманих результатів.  Згідно з останньою відбувається побудова рейтингу результатів абітурієнтів, які за спеціальним алгоритмом перетворюються на шкалу «100-200».

Це призводить до того, що студент, який набрав високий бал  – він один з найкращих за рівнем знань в існуючій вибірці, але це не є вичерпною характеристикою його фактичного рівня знань. Мета ЗНО – відбір абітурієнтів, для інших цілей, наприклад, для виявлення фахового рівня майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей потрібна інша методика інтерпретації отриманих результатів

- Чи достатньо існуючих тестів для  оцінювання студентів інженерно-технічних спеціальностей?

- Перш за все мова йде про оцінювання рівня володіння математикою, яка є профільною для більшості інженерно-технічних спеціальностей. Тести з математики із року в рік спрощуються, йде яскраво виражена тенденція до спрощення завдань. Якщо у перші роки проведення ЗНО були задачі і закритого (надані варіанти відповідей серед яких потрібно вказати вірну), і відкритого (де потрібно вирішити завдання і надати правильну відповідь) типів, то зараз присутні лише закриті тести. При цьому тести та відповіді на них минулих років знаходяться у відкритому доступі, по них готуються до ЗНО майбутні абітурієнти, що стало певним орієнтиром для математичної підготовки у школах. Спеціалісти вже давно наголошують на тому, що для отримання пристойного балу на ЗНО потрібно показати достатньо невисокий рівень володіння математикою.

Як висновок – сам факт отримання високих оцінок при ЗНО не є показником того, що майбутній студент буде успішно вчитися  на інженерно-технічних спеціальностях. Через такий шлях пройшла і Росія, де з минулого року вже повернули в свою систему тестування абітурієнтів відкриті задачі, оскільки зрозуміли, що ситуація з рівнем підготовки стає загрозливою. 

Структуру та складність тестів потрібно обговорювати та встановлювати не лише із структурами, які проводять ЗНО, але й з представниками ВНЗ, які фактично виступають «споживачами». Принаймні до формування вимог до рівня тестів потрібно залучати представників вищої школи.

- Як відрізняються результати проходження ЗНО серед студентів інженерно-технічних спеціальностей за різні роки, є така статистика? 

- Така статистика безумовно є в Українському центрі оцінювання якості освіти. У перші роки проведення тестування ці дані офіційно та відкрито публікувалися у звітах щодо проведення ЗНО, хоча у досить неструктурованому вигляді. Потім публікація таких даних припинилася, але  зараз її поновили. 

Але централізований професійний та систематичний аналіз цих даних не проводиться. Окремі  роботи проводилися ентузіастами із використанням різних статистичних методів. Один із висновків – неможливість співставлення даних за різними сесіями ЗНО та за різні роки. Саме з цієї причини відмінили сертифікати минулих років. Крім того, складність тестів не узгоджена із рівнем підготовки випускників. Навіть прості тести виявляються складними для майбутніх студентів. 
 
Якщо держава хоче побачити, яка дійсно є якість шкільної освіти і що ми маємо на вході до ВНЗ, то аналізом результатів ЗНО не можуть займатися виключно ентузіасти, необхідно проведення систематичних фахових досліджень.
 
Щодо до нових пропозицій, то зазначимо, що групою спеціалістів був розроблений проект тесту з «навчальної компетенції» (ТЗМК), який виявляв би не тільки фактичний рівень знань, але й придатність школярів до інтенсивного навчання у ВНЗ. Це була цікава робота, там була велика кількість корисних ідей, але подальшого впровадження вони поки не отримали. Мені здається, що застосування цього тесту до майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей було б важливим для виявлення їх рівня та готовності до навчання.

- Які ваші рекомендації підготовки до ЗНО для майбутніх студентів інженерно-технічних спеціальностей?

- Це більше стосується шкільних вчителів, які мають при підготовці до ЗНО виявляти пробіли у знаннях. Завдання спеціалістів вищої школи - оцінити структуру та складність тестів. 

- Які зміни потрібно внести в ЗНО?

- Нічого ідеального немає, і система ЗНО потребує вдосконалення, але починати потрібно із діалогу між представниками вищої та середньої шкіл, а також системи оцінювання. Але зараз бажання діалогу практично немає. При цьому вже накопичений великий досвід проведення ЗНО, є відповідна статистика.  

Потенційні роботодавці (наприклад, ІТ компанії) обґрунтовано вказують нам на недоліки підготовки студентів. Проте наші спроби вплинути на систему підготовки та відбору абітурієнтів наражаються на відмовки «працюйте з тим контингентом, що є» і «робіть усе, щоб вони далі вчилися».  

- Чи є необхідність використовування ЗНО поглибленого рівня для виявлення найкращих абітурієнтів?

- В реаліях сьогодення така необхідність є дуже сумнівною, за виключенням напевне деяких провідних ВНЗ, де виникають відносно великі конкурси сильних абітурієнтів, а отже у більшості інших місць конкурс абітурієнтів стає віртуальним поняттям, тобто кількості бюджетних місць вистачає, що б прийняти усіх бажаючих. А отже тут потрібно розуміти, кого і для чого насправді цікавить виявлення поглибленого рівня знань, тобто потрібна необхідність такого відбору. Також треба розуміти, що вже згадана шкала абітурієнтів «100-200» фактично не вирізняє сильних та дуже сильних абітурієнтів як завдяки її властивостям, так  і тому що рівень складності тестів такий, що доступний для багатьох. Тобто ця система не виявляє абітурієнтів із високим рівнем знань.

Але з цього року на прохання багатьох ВНЗ впроваджено дворівневе тестування з математики. У межах цього тестування є прості тести і більш складні, у т.ч. із відкритими задачами. Якщо певні ВНЗ заявлять, що вони приймають до себе лише по результатах другого рівня, то відразу з’явиться бар’єр для менш підготовлених.   

Зазначимо також, що минулого року усі результати оцінювання просто додавалися, і високий бал, наприклад, по українській мові перекривав невисокий по математиці. Зараз цю проблему намагаються урегулювати введенням вагових коефіцієнтів балів, отриманих при ЗНО, що призведе до більш коректної оцінки сукупного рівня знань.  

 

Довідка: Любчик Леонід Михайлович - лауреат Державної премії України, член Національного комітету України по автоматичному управлінню, доктор технічних наук, професор  завідувачем кафедри "Комп’ютерна математика и математичне моделювання"  НТУ "Харківський політехнічний інститут"